чурбан
(-а) ч.; жрм; зневажл. Житель Кавказу, Середньої Азії. Саме це дозволило Стасові відкинути останні вагання. Він уб'є Басмача, цього чурбана, худобину вузькооку (А. Кокотюха, Шлюбні ігрища жаб). БСРЖ, 677.
Джерело:
Короткий словник жарґонної лексики української мови
на Slovnyk.me