чурбан

(-а) ч.; жрм; зневажл. Житель Кавказу, Середньої Азії. Саме це дозволило Стасові відкинути останні вагання. Він уб'є Басмача, цього чурбана, худобину вузькооку (А. Кокотюха, Шлюбні ігрища жаб). БСРЖ, 677.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me