1. Словник жарґонної лексики української мови

чурка

(-и) ч. і ж.; жрм; зневажл.

1. Недалека, розумово відстала людина. БСРЖ, 768; СЖЗ, 113; ЯБМ, 2, 541.

2. Те саме, що чурбан. БСРЖ, 768; СЖЗ, 113; ЯБМ, 2, 541.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чурка — ЧУ́РКА, и, ж., розм. Те саме, що чурба́к. Зовуть йогоМикита, книги знає. В художестві іскусен, а проте хоч зараз мніх, мабуть служив і в раті, Бо часом як почне дрова рубати, Страшні дуби, мов чурки, розсіка (І. Кочерга). Словник української мови у 20 томах
  2. чурка — И, ч., знев. Азіат. Я не знаю, якої він національності, але однозначно чурка. Словник сучасного українського сленгу