чурка

И, ч., знев. Азіат. Я не знаю, якої він національності, але однозначно чурка.

Джерело: Словник сучасного українського сленгу на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чурка — ЧУ́РКА, и, ж., розм. Те саме, що чурба́к. Зовуть йогоМикита, книги знає. В художестві іскусен, а проте хоч зараз мніх, мабуть служив і в раті, Бо часом як почне дрова рубати, Страшні дуби, мов чурки, розсіка (І. Кочерга). Словник української мови у 20 томах
  2. чурка — (-и) ч. і ж.; жрм; зневажл. 1. Недалека, розумово відстала людина. БСРЖ, 768; СЖЗ, 113; ЯБМ, 2, 541. 2. Те саме, що чурбан. БСРЖ, 768; СЖЗ, 113; ЯБМ, 2, 541. Словник жарґонної лексики української мови