чушка

(-и) ч.

1. тюр.; зневажл. Здеґрадований в'язень, який зазнає знущань співкамерників. СЖЗ, 114; ЯБМ, 2, 542.

2. ж. мол.; зневажл. Те саме, що чухан. ПСУМС, 78.

Значення в інших словниках

1. чушка — (гра) цурка, скракля, городки, (метал.) виливанець, (свиня) пацюк, паця, паценя, порося, див. свинка  Словник чужослів Павло Штепа
2. чушка — ЧУ́ШКА, и, ж. 1. розм., рідко. Те саме, що свиня́ 1, 2. Татари споживали конину й баранину. Як правовірні магометани, вони ніколи не вживали свинини, а тому ненавиділи чушок (П. Панч); * У порівн. – Три дні будуть п'яні й лежатимуть, як чушки (З. Тулуб).  Словник української мови у 20 томах
3. чушка — чу́шка 1 іменник жіночого роду, істота свиня чу́шка 2 іменник жіночого роду злиток  Орфографічний словник української мови
4. чушка — -и, ж. 1》 розм., рідко. Те саме, що свиня 1), 2). 2》 мет. Металевий злиток, видовжений брусок, виготовлений способом виливання; виливанець. 3》 етн., діал. Старовинний жіночий головний убір у формі шапочки, різновид очіпка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. чушка — ОЧІ́ПОК (старовинний головний убір заміжньої жінки), ЧЕПЕ́ЦЬ, ЧІПЕ́ЦЬ, ЧІПО́К розм., КИ́ЧКА діал.; ЧУ́ШКА діал. (різновид цього убору); КОРА́БЛИК (з піднятою передньою і задньою частинами).  Словник синонімів української мови
6. чушка — ЧУ́ШКА, и, ж. 1. розм., рідко. Те саме, що свиня́ 1,2. Татари споживали конину й баранину. Як правовірні магометани, вони ніколи не вживали свинини, а тому ненавиділи чушок (Панч, Гомон. Україна, 1954, 125); *У порівн.  Словник української мови в 11 томах