шаровик
(-а) ч.; мол.; несхвальн. Людина, яка отримує щось даром або за чужий рахунок. За покликанням це були істинні "шаровики", себто вміли жити за чужий кошт, прилипаючи до будь-яких компаній, де їм могла перепасти дещиця (В. Тарнавський, Міські мотиви). БСРЖ, 684.
Короткий словник жарґонної лексики української мови