шиза

(-и) ж., мн. шизи; мол.

1. Шизофренія. БСРЖ, 688.

2. Тимчасове потьмарення свідомости, яке виявляється у ненормальностях поведінки. Уважно стежиш за його серйозним, майже метафізичним, обличчям і хочеш йому сказати, що все це шиза, старий, <...> (А. Дністровий, Невідомий за вікном). БСРЖ, 688; ПСУМС, 79.

Значення в інших словниках

1. шиза — див. дурний  Словник синонімів Вусика
2. шиза — ШИЗА́.  Словник української мови у 20 томах
3. шиза — И, ж. 1. Божевілля. Психічному колапсові передував цілий ряд неприємних подій. Як любив повторювати Семпльований, «шиза падкралась нєзамєтна» (Л. Дереш). 2. Дурна ідея, фанатичне захоплення.  Словник сучасного українського сленгу