шиза

И, ж.

1. Божевілля. Психічному колапсові передував цілий ряд неприємних подій. Як любив повторювати Семпльований, «шиза падкралась нєзамєтна» (Л. Дереш).

2. Дурна ідея, фанатичне захоплення. Ось хоча б років зо три тому продірявлені ніздрі були, по-простонародному кажучи, винятково «шизою неферів» чи пак хоперів, рокерів тощо (Україна Молода). Ага, шиза активізується (І. Карпа).

3. Дурна людина.

Значення в інших словниках

1. шиза — див. дурний  Словник синонімів Вусика
2. шиза — ШИЗА́.  Словник української мови у 20 томах
3. шиза — (-и) ж., мн. шизи; мол. 1. Шизофренія. БСРЖ, 688. 2. Тимчасове потьмарення свідомости, яке виявляється у ненормальностях поведінки. Уважно стежиш за його серйозним, майже метафізичним, обличчям і хочеш йому сказати, що все це шиза, старий, <...> (А.  Словник жарґонної лексики української мови