штин
(-у) ч.; мол. Сморід. Це інше небо музики, де під завивання джазу клубочить синій дим, де стоїть штин від випитого, де гримлять незрозумілі нікому суперечки, де світ водночас по-жорстокому реальний, але романтичний (Книжник, 2001, № 12). ПСУМС, 81.
Короткий словник жарґонної лексики української мови