беретка

бере́тка берет (м, ср, ст): Ніяк не можу собі підібрати відповідну беретку, щоб мені пасувала (Авторка); Треба беретки на голову одягти, а то капелюхи занадто “буржуазно”, тобто капіталістично (Чайківський)

Значення в інших словниках

1. беретка — бере́тка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. беретка — -и, ж. Зменш. до берет.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. беретка — БЕРЕ́ТКА, и, ж., розм. Зменш. до бере́т. З-під беретки на нього дивились кругленькі холодні .. оченята (О. Копиленко).  Словник української мови у 20 томах
4. беретка — БЕРЕ́ТКА, и, ж. Зменш. до бере́т. З-під беретки на нього дивились кругленькі, холодні.. оченята (Коп., Вибр., 1953, 252).  Словник української мови в 11 томах
5. беретка — Верета, -ти ж. 1) Дерюга. 2) Родъ шерстяныхъ разноцвѣтныхъ ковриковъ, которыми застилаютъ лавки, а иногда и столъ. Чуб. VII. 387. Kolb. I. 58. Дайте ж нам і постілку та й писані верети. Гол. II. 111. 3) Множество, куча. Верета горобців у просі. Фр. Пр. 147. ум. беретка.  Словник української мови Грінченка