блюза

блюза 1. жіноча блузка; сорочка (ср, ст): Наталка сидить поруч, її білі рамена так принадно вихиляються з шовкової блюзи (Лисяк) || блюзка

2. чоловічий піджак (ср, ст): Поволі вийшов на вулицю із руками в кишенях чорної блюзи (клятий “вальтер”! трохи занадто його видно через кишеню!) і, насвистуючи якусь веселу львівську мельодію, попрямував недбалим кроком у напрямі Вірменської вулиці і Ринку (Лисяк)||блюзка, маринарка, оберцьвьок, слюзрок

Значення в інших словниках

1. блюза — БЛЮ́ЗА, и, ж., зах. Піджак. Донині тямлю ту першу блюзу, що я собі сам справив (Б. Лепкий).  Словник української мови у 20 томах
2. блюза — Блю́за, -зи; блю́зи, блюз  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)