блідонький

блідо́нький (блядо́нький) блідий (ст): Наш Марчик такий блідонький, нема кому ходити з ним на двір, а саму дитину не пустиш, та й все сидить в хаті (Авторка)||блядий

◊ ма́ти блідонький ви́гляд бути нещасним; викликати співчуття, жалість (ст)