виїмково

виїмково винятково, особливо (ст): Любив випити, хоч жінка не дозволяла. Але нині виїмково з нагоди приїзду гостя він дістав дозвіл випити досхочу (Острук)

Значення в інших словниках

1. виїмково — виїмко́во прислівник незмінювана словникова одиниця рідко  Орфографічний словник української мови
2. виїмково — ВИЇМКО́ВО, заст. Присл. до виїмко́вий. Щодо “Киевской старины”, то там платять не дуже багато, так, може, 25 рублів від друкованого аркуша, часом 30, виїмково навіть 40 (Леся Українка); Маленький Микольцьо дивився своїми великими очима на незнайомих людей, але був виїмково чемним (О. Маковей).  Словник української мови у 20 томах
3. виїмково — ВИЇМКО́ВО, заст. Присл. до виїмко́вий. Щодо "Киевской старины", то там платять не дуже багато, так, може, 25 рублів від друкованого аркуша, часом 30, виїмково навіть 40 (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах