влетіти —
влеті́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
влетіти —
[ўлеит'ітие] = улетіти ўлеичу, ўлеитиш, ўлеитиемо, ўлеитиете; нак. ўлеити, ўлеит'іт'
Орфоепічний словник української мови
влетіти —
див. влітати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
влетіти —
ВЛЕТІ́ТИ див. вліта́ти.
Словник української мови у 20 томах
влетіти —
Чу, -тиш, док. Потрапити в халепу. ◇ Влетіти на бабки — нажити фінансових проблем.
Словник сучасного українського сленгу
влетіти —
влеті́ти в (до́бру) копі́йку кому і без додатка. Дорого коштувати, обійтися кому-небудь. Що, якби спорудити високу трубу за півкілометра від шахти, серед зеленого масиву?..— Це влетить в копійку,— перебив Арчіля Беззуб’як (П. Інгульський).
Фразеологічний словник української мови
влетіти —
ВБІГА́ТИ (УБІГА́ТИ) (біжучи, проникати в межі чого-небудь), ЗАБІГА́ТИ, ВЛІТА́ТИ розм. — Док.: вбі́гти (убі́гти), забі́гти, влеті́ти, вшеле́патися (ушеле́патися) фам. Уляна вбігає в кам'яницю (М.
Словник синонімів української мови
влетіти —
Влеті́ти, див. вліта́ти
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
влетіти —
ВЛЕТІ́ТИ див. вліта́ти.
Словник української мови в 11 томах