вовна —
во́вна іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
вовна —
-и, ж. 1》 Густий волосяний покрив ссавців, перев. овець і кіз. 2》 Волосяний покрив, зістрижений або вичесаний із тварин (перев. овець і кіз), з якого виготовляють пряжу.
Великий тлумачний словник сучасної мови
вовна —
ВО́ВНА, и, ж. 1. Густий волосяний покрив ссавців, перев. овець і кіз. Воно [вороненя] угору полетіло Да й пуць на шию барану І, кігті вплутавши у вовну білу, Смикнулося нести (Є.
Словник української мови у 20 томах
вовна —
Натуральне волокно, отримане з волосяного покриву овець, ангорських і кашмірських кіз, ангорських кролів, верблюдів та ін. тварин; в. переробляється на пряжу, застосовується у виробництві тканин для одягу, трикотажу, повсті, килимів тощо.
Універсальний словник-енциклопедія
вовна —
сім мішкі́в греча́ної во́вни (і (та) всі непо́вні), жарт., зі сл. наговори́ти, наплести́ і т. ін. Багато зайвого, безглуздого. Мельхиседек сердито глянув на свою жінку; вона догадалась, що вже наговорила сім мішків гречаної вовни, й прикусила язика (І.
Фразеологічний словник української мови
вовна —
ВОЛО́ССЯ (сукупність волосин на тілі людини), ВО́ВНА розм., ШЕ́РСТЬ розм., ВОЛОСІ́ННЯ розм.; РОСЛИ́ННІСТЬ розм. (перев. на обличчі); ЩЕТИ́НА розм. (коротке цупке на обличчі чоловіків). Старий жупан розхристався на грудях, а з пазухи..
Словник синонімів української мови
вовна —
ВО́ВНА, и, ж. 1. Густий волосяний покрив ссавців, перев. овець і кіз. Воно [вороненя] угору полетіло Да й пуць на шию барану І, кігті вплутавши у вовну білу. Смикнулося нести (Греб.
Словник української мови в 11 томах