гагілки

гагі́лки гаївки (м, ср, ст): На Францісканській площі в давніших часах відбувалися народні гагілки на другий день Великодня. Дівчата ставали колом, одна посередині починала пісню, яку її товаришки вели дальше; провідниця тримала в руках скручену хустку і старалася закинути її на шию одному з парубків, що приглядалися забаві: зловлений мусив відкупитися окупом із медяників, горіхів тощо. Далі йшли інші пісні, також про Зельмана (Крип'якевич)||галі

Значення в інших словниках

1. гагілки — Весняні забави та співи [V]  Словник з творів Івана Франка
2. гагілки — -лок, мн. Українські народні обрядові пісні.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гагілки — ГАГІ́ЛКИ, лок, мн. (одн. гагі́лка, и, ж.). 1. Старовинні українські весняні обряди; ігрища і святкування. – Тепер не Великдень з гагілками, а жнива, час гарячий, треба йти спати, щоб завтра знов стати до роботи... (Т.  Словник української мови у 20 томах
4. ГАГІЛКИ — • ГАГІЛКИ - див. ВЕСНЯНКИ.  Українська літературна енциклопедія