гоца

го́ца:

♦ го́ца ке́ца коло п'є́ца! ви́бий зу́би коло гу́би! приговорюють до молоді, коли вона у хаті надто розгуляється (Франко)

Значення в інших словниках

1. гоца — Гоц, гоца меж. Скокъ! гопъ! (при прыганьи, танцахъ). Не кажи гоц, поки не перескочені. Чуб. I. 246. Гоца драла, гоца драла. Ном. № 12517.  Словник української мови Грінченка