дзяма

дзя́ма 1. той, хто постійно незадоволений, часто буркотить (м, ср, ст)

2. нездара (ст)||дзямайда

Значення в інших словниках

1. дзяма — -и, ж., зах. Яловичий відвар.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. дзяма — Дзяма, -ми ж. Говяжій отваръ. Угор.  Словник української мови Грінченка