Лексикон львівський: поважно і на жарт

дуля

ду́ля сорт груш (ср, ст)

Лексикон львівський: поважно і на жарт

Значення в інших словниках

  1. дуля — ду́ля іменник жіночого роду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. дуля — Комбінація з трьох пальців, фр. ніщо, чвирк, нічого.  Словник синонімів Караванського
  3. дуля — -і, ж., розм. 1》 Літній сорт груш із великими солодкими плодами. 2》 Плід цієї груші. 3》 кул. Весільна шишка. 4》 вульг. Стулена в кулак рука так, що великий палець просувається між вказівним і середнім, як знак зневажливого ставлення до кого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. дуля — Дав дулю через кишеню. Коли на словах погоджуються з кимось, але насправді дотримуються цілком іншої думки.  Приповідки або українсько-народня філософія
  5. дуля — (-і) ж. 1. комп.; жарт. Вихід з програми трьома пальцями — Ctrl — Alt — Del. * Образно. Комбінація з трьох пальців. Так фахівці називають операцію перезавантаження комп'ютера. Саме її й скрутили Ющенкові (йдеться про зміну уряду В. Ющенка навесні 2001...  Словник жарґонної лексики української мови
  6. дуля — взя́ти ду́лю (під ніс). Нічого не одержати, не дістати. Забудь ласощі, паслін і цибулю, а за гірку твою працю візьми під ніс дулю (Укр.. присл..); Писав Пан: звізду (зірку) дав і червону стрічку. От я й ждав... Дулю взяв (П. Гулак-Артемовський).  Фразеологічний словник української мови
  7. дуля — ДУ́ЛЯ розм. (знак зневажливого ставлення до когось), ФІ́ГА розм. рідше, КОМБІНА́ЦІЯ З ТРЬОХ ПА́ЛЬЦІВ жарт. — Вона тобі ось чого піднесла, — і, скрутивши разом дві дулі, стара ткнула ними в вічі чоловікові (Панас Мирний); Коли Василь ..  Словник синонімів української мови
  8. дуля — ДУ́ЛЯ, і, ж., розм. 1. Літній сорт груш з великими солодкими плодами. 2. Плід цієї груші. Це була його улюблена червонобока дуля (Довж., І, 1958, 66). 3. вульг.  Словник української мови в 11 томах
  9. дуля — Дуля, -лі ж. 1) Порода грушъ. 2) Кукишъ, шишъ. Ти думаєш, дурню, що, я тебе кличу, а я тобі, дурню, круз тин дулі тичу. Чуб. V. 1114. ум. дулька, дулечка. Грин. ІІІ. 224. Сидів голуб на дубочку, голубка на дульці. Лавр. 133. Хоть минулися в саду яблучка, не минаються дульки. Мет. 12.  Словник української мови Грінченка