жалоба
жалоба 1. траур (м, ср, ст): Просили на весілля, але не піду на забаву, привітаю в церкві на шлюбі, бо я ще в жалобі (Авторка); Хоронила її також жалоба, яку носила по смерті дідуся і яка почасти накладала пута й пану Темницькому (Франко)
2. вул., ірон. бруд (під нігтями)(ст): Оглядали, чи ми поголені, чи добре вичищені черевики, чи за нігтями нема “жалоби”, тобто бруду (Овад)
Лексикон львівський: поважно і на жарт