забитий —
(ворог): запеклий, завзятий [XII]
Словник з творів Івана Франка
забитий —
заби́тий дієприкметник
Орфографічний словник української мови
забитий —
див. заморочений
Словник синонімів Вусика
забитий —
(у землю) вбитий; (на війні) убитий; (брудом) захаращений; (хто) затурканий, загнаний, задурений, заштовханий, стуманілий, г. загулюканий.
Словник синонімів Караванського
забитий —
-а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до забити 1-6). Забите місце мед. — закрите механічне пошкодження тканин або органів без видимого порушення їхньої анатомічної цілісності; супроводжуються крововиливами, некрозом, розміжченням...
Великий тлумачний словник сучасної мови
забитий —
А, -е. 1. Заляканий, сором'язливий, непоказний, пригнічений (про людину). 2. Зневажений, забутий. А Євка тепер знала, що таке зіпсоване (здеградоване, спаплюжене, похєрене, забите, закинуте) мистецтво (І. Карпа).
Словник сучасного українського сленгу
забитий —
як (мов, не́наче і т. ін.) уби́тий (заби́тий). 1. зі сл. спа́ти. Міцно. Бурлаки покотом полягали на соломі й спали як убиті (І. Нечуй-Левицький); Повернувшись додому, Миня виліз на піч і заснув як убитий (В. Канівець); Піддубний виспався.
Фразеологічний словник української мови
забитий —
ЗАБИ́ТИЙ у знач. прикм. (доведений до отупіння, до втрати віри у свої сили), ЗАМОРО́ЧЕНИЙ, ОТУПІ́ЛИЙ, СЛІПИ́Й підсил., ЗАТУ́РКАНИЙ розм.; ЗА́ГНАНИЙ, ЗАЛЯ́КАНИЙ (який став боязким, несміливим через постійний страх перед ким-, чим-небудь).
Словник синонімів української мови
забитий —
ЗАБИ́ТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до заби́ти 1-6. Ліс схожий на масу колон, забитих в землю по крутій горі (Н.-Лев., II, 1956, 415); Двері його [палацу] були наглухо забиті (Мирний, IV, 1955, 16); Весь майдан уже був забитий народом (Головко, II...
Словник української мови в 11 томах