зайти —
зайти́ дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
зайти —
Зайти́. Виникнути, трапитися, статися. Зайшло питанє: чи брати їх у спільний україньский клюб? чи не допустити їх до клюбу? (Б., 1907, 80, 1); ● Зайшли диференциї — виникли суперечки.
Українська літературна мова на Буковині
зайти —
див. заходити.
Великий тлумачний словник сучасної мови
зайти —
Зайде на хвилю, а обмовить на милю. Про таких, що ходять по хатах та роблять сплетні, обмовляють. Миша в голову зайшла, нім зерно знайшла. Дуже тяжко працював, поки скористав. Зайшов під дурного хату. Опинився в дурнях.
Приповідки або українсько-народня філософія
зайти —
дур захо́дить / зайшо́в у го́лову кому і без додатка. Хто-небудь у своїх діях відхиляється від норм поведінки, необдумано, безглуздо поводиться. Через тиждень-другий йому (Рубінові) знову заходив дур у голову (І. Сенченко).
Фразеологічний словник української мови
зайти —
ВХО́ДИТИ (УХО́ДИТИ), ВВІХО́ДИТИ (УВІХО́ДИТИ) (ідучи, проникати в межі чого-небудь), ЗАХО́ДИТИ, ВСТУПА́ТИ (УСТУПА́ТИ), ПЕРЕСТУПА́ТИ ПОРІ́Г, СТУПА́ТИ розм., ЗАСТУПА́ТИ розм.
Словник синонімів української мови
зайти —
Зайти́, зайду́, за́йдеш
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
зайти —
ЗАЙТИ́ див. захо́дити.
Словник української мови в 11 томах
зайти —
Зайти, -ся см. заходити, -ся.
Словник української мови Грінченка