закрутити —
закрути́ти 1 дієслово доконаного виду почати обертати; загвинтити; обвити закрути́ти 2 дієслово доконаного виду почати крутити; замотати; довести до знемоги
Орфографічний словник української мови
закрутити —
I див. закручувати. II -учу, -утиш, док. 1》 перех.Почати крутити, рухати, обертаючи. || безос. 2》 перех. Крутячи, довести до знемоги, втоми, запаморочення. 3》 неперех.
Великий тлумачний словник сучасної мови
закрутити —
Закрутив носом, як тертого хріну понюхав. Коли людині щось дуже сильно не подобається і це видно по її обличчю.
Приповідки або українсько-народня філософія
закрутити —
(аж) закрути́ло в но́сі кому і без додатка, безос. Що-небудь не сподобалося комусь, неприємно вразило когось. — Зараз народ почне ділити панське майно. Що, Корнію, чи в носі закрутило? — Анітрохи!...
Фразеологічний словник української мови
закрутити —
ЗАГВИ́НЧУВАТИ (закріплювати чи доводити до потрібного положення, обертаючи за гвинтовою нарізкою), ЗАКРУ́ЧУВАТИ, ШРУБУВА́ТИ діал.; ПІДГВИ́НЧУВАТИ, ПІДКРУ́ЧУВАТИ, ПІДТЯГА́ТИ (додатково, ще трохи). — Док.
Словник синонімів української мови