замах —
за́мах іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
замах —
(щось робити) намір, замір; (на що) зазіхання, претенсія, спроба відібрати; (на царя) терористичний акт, теракт, г. атентат; (косою) змах; (рукою) розмах; Б. З. манера, звичка, сов. замашка.
Словник синонімів Караванського
замах —
[замах] -ху, м. (ў) -ху, мн. -хие, -х'іў
Орфоепічний словник української мови
замах —
-у, ч. 1》 Спроба насильно відібрати що-небудь, незаконно привласнити, захопити щось, позбавити чогось. || Спроба вбити кого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
замах —
(крил) помах, (убити) спроба, намір, напад, див. атентат
Словник чужослів Павло Штепа
замах —
Від замаху до бійки ще далеко. Погроза не є бійкою. Замах за бійку не пишуть. Перед законом самий замір не є початком діла.
Приповідки або українсько-народня філософія
замах —
СПРО́БА (намагання зробити щось при відсутності впевненості в успіху), ЗА́МАХ. Директор знов зазирнув у папери. — Матір кинув.. Бродяжив... Затриманий у порту при спробі пробратися на океанське судно (О.
Словник синонімів української мови
замах —
ЗА́МАХ, у, ч. 1. Спроба насильно відібрати що-небудь, незаконним шляхом привласнити, захопити щось, позбавити чогось. Гаркуша.. добре знав, яким обуренням зустріла Чаплинка врангелівський замах на її земельні наділи (Гончар, II, 1959, 347)...
Словник української мови в 11 томах
замах —
Замах, -ху м. 1) Взмахъ, розмахъ. У правій руці кращий замах, ніж у лівій. Н. Вол. у. одним, за одним замахом. Сразу. Вона випила її не по-жіночи, — прикуштовуючи, а одним замахом. О. 1862. VII. 33. під сей, той замах. Въ этотъ, въ тотъ разъ.
Словник української мови Грінченка