засихати

засиха́ти вул. засинати (ст): Юсько вже засихав на бамбетлі, а Міхалюнця ніяк не вертала зі склепу (Авторка)

Значення в інших словниках

1. засихати — засиха́ти дієслово недоконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
2. засихати — Сох|ну|ти, схнути; (- цвіт) в'янути, жовкнути; П. худнути, марніти.  Словник синонімів Караванського
3. засихати — див. марніти; сохнути  Словник синонімів Вусика
4. засихати — -аю, -аєш, недок., засохнути і засохти, -хну, -хнеш і діал. засхнути, -ну, -неш, док. 1》 Ставати сухим, втрачаючи вологу. || безос. 2》 Починати в'янути, гинути від несприятливих умов, пошкодження і т. ін. || перен. Втрачати яскравість, силу. 3》 перен. Ставати блідим, худим.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. засихати — СО́ХНУТИ (СХНУ́ТИ рідше) (про рослини — ставати сухим, гинути), ЗАСИХА́ТИ, УСИХА́ТИ (ВСИХА́ТИ), ПОСИХА́ТИ, ЗСИХА́ТИ, ВІДМИРА́ТИ, ВІДСИХА́ТИ (про окрему частину рослини — гілку, пагін тощо); ЧА́ХНУТИ (повільно); ПЕРЕСИХА́ТИ (ставати дуже сухим)...  Словник синонімів української мови
6. засихати — ЗАСИХА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗАСО́ХНУТИ і ЗАСО́ХТИ, хну, хнеш і діал. ЗАСХНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. 1. Ставати сухим, втрачаючи вологу. Води одшуміли, стали в берегах, на кручах засихали вже збиті повінню заплави (Скл.  Словник української мови в 11 томах
7. засихати — Засиха́ти, -ха́ю, -єш сов. в. засохнути и засо́хти, -хну, -неш, гл. Засыхать, засохнуть. Як та билина засихала. Шевч. 567. Впали карі очі, засохли губи. Шевч. 558.  Словник української мови Грінченка