зворохобити

зворохо́бити 1. підбурити, намовити (ср, ст): Зворохобив мене йти на то кіно, казав, що щось надзвичайного, а для мене було нецікаве й нудне (Авторка)

2. схвилювати (ср, ст): Приїхала коліжанка з Одеси, цілий день валанцяли містом, а ввечері мали втаємничені розмови, що дуже мене зворохобили (Авторка)

Значення в інших словниках

1. зворохобити — зворохо́бити дієслово доконаного виду розхвилювати; збурити діал.  Орфографічний словник української мови
2. зворохобити — див. зворохоблювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. зворохобити — ПІДБУ́РЮВАТИ (спонукати когось до певних дій, вчинків, перев. недозволених, злочинних тощо), ЗБУ́РЮВАТИ, ПІДБИВА́ТИ, ПІДВО́ДИТИ, ПРОВОКУВА́ТИ, НАПРАВЛЯ́ТИ розм., ПІДГВИ́НЧУВАТИ розм., ПІДДРО́ЧУВАТИ розм., НАДРО́ЧУВАТИ розм., ПІД'ЮДЖУВАТИ розм.  Словник синонімів української мови
4. зворохобити — ЗВОРОХО́БИТИ див. зворохо́блювати.  Словник української мови в 11 томах