зиз

зиз 1. косоокість (ср, ст)

◊ зи́за дістати стати косооким (ср, ст): А та пані Влодзя, як ми виходили з камениці, так за нами заглядала, що мало зиза не дістала (Авторка)

◊ ма́ти зи́за бути косооким (ср, ст)

2. шістка (позначення очок у грі в кості)(ст)

Значення в інших словниках

1. зиз — Зи́з: — Зи́зом дивитися: тут: кидати косі погляди, виявляючи невдоволення [51]  Словник з творів Івана Франка
2. зиз — зиз іменник чоловічого роду косоокість діал.  Орфографічний словник української мови
3. зиз — -а, ч., діал. Косоокість. Дивитися (поглядати, глянути і т. ін.) зизом — а) косити, скошувати очі (про фізичну ваду зору); б) кидати косі погляди, виявляючи невдоволення, недоброзичливість.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. зиз — погляда́ти ско́са (зи́зом, скри́ва і т. ін.) на кого—що. Ставитися недоброзичливо або з підозрою до кого-небудь, виявляти своє незадоволення кимось.  Фразеологічний словник української мови
5. зиз — КОСОО́КІСТЬ (вада зору — неоднакова спрямованість зіниць), РОЗКО́СІСТЬ, РОЗКО́СИНА, СТРАБІ́ЗМ мед., ЗИЗОО́КІСТЬ діал., ЗИЗ діал. Косоокість багато хто вважає лише косметичним недоліком. Але це не так.  Словник синонімів української мови
6. зиз — ЗИЗ, а, ч., діал. Косоокість. ◊ Диви́тися (погляда́ти, гля́нути і т. ін.) зи́зом: а) косити, скошувати очі (про фізичну ваду зору). Панич пана професора і пані професорки теж приїхали. Не той молодший, а старший, той, що дивиться зизом (Коб.  Словник української мови в 11 томах
7. зиз — Зи́з, -за м. 1) Косой, косоглазый. Лис, зиз, кутернога: як удасться що доброго — велика ласка пана Бога. Ном. № 8546. зи́зом диви́тися. Искоса посматривать.  Словник української мови Грінченка