змилити

змили́ти 1. помилитися (ст)||змилитися

2. увести в оману (ст): Не хочу Вас змилити, але здається, що стрийко вже від'їхав (Авторка)

Значення в інших словниках

1. змилити — Змили́ти: — ввести в оману [1] — збити(ся) з чогось (з дороги, з уваги) [V]  Словник з творів Івана Франка
2. змилити — зми́лити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
3. змилити — I зм`илитидив. змилювати I. II змил`итидив. змилювати II.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. змилити — ОБМАНУ́ТИ (словами, вчинками або діями створити враження, думку про когось, щось, які не відповідають тому, що є насправді), ОБДУРИ́ТИ (ОДУРИ́ТИ), ОШУКА́ТИ розм., ПІДДУРИ́ТИ розм., ОБМАНИ́ТИ розм., ПІДМАНУ́ТИ розм., ПІДМАНИ́ТИ розм., НАДУРИ́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
5. змилити — ЗМИ́ЛИТИ див. зми́лювати¹. ЗМИ́ЛИТИ див. зми́лювати².  Словник української мови в 11 томах
6. змилити — Змилити, -ся см. змилювати, -ся.  Словник української мови Грінченка