зрезиґнувати

зрезиґнува́ти відмовитися від запланованого, проголошеного (ср, ст): У мене не було в кишені більше як десять крайцарів, і тому мусів я з того купна зрезиґнува́ти (Шухевич); Видко, пронюхали, що наша городецька дільниця приготовилась на їх прийняття, й воліли зрезиґнува́ти з дальших гостинних виступів (Керницький)|| = вицофатися

Значення в інших словниках

1. зрезиґнувати — зрезиґнува́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. зрезиґнувати — Зрезиґнува́ти (з чого?). Відмовитися, відійти (від чого ?). Так дальше не може бути, коли не хочемо зрезитувати з тисячів нашого народа, що їх доля звела в сусідство з чужинцями (Б., 1907, 91, 1) // пол. zrezygnować — 1) відмовитися, 2) змиритися, примиритися.  Українська літературна мова на Буковині