капцан —
КАПЦА́Н, а́, ч., діал. Бідняк, злидар. Були то.. капцани-міхонохи, міняйли, онучкарі (Фр., X, 1951, 188); Сам запрігся в роботу, неначе худобина, щоб не стати капцаном (Стельмах, І, 1962, 568).
Словник української мови в 11 томах
капцан —
Капцан, -на́ м. Голякъ, бѣднякъ. Желех.
Словник української мови Грінченка