кер —
Кер, невідм. Чирвова масть гральних карт. Ще малим хлопцем приглядав ся я нераз, як моя покійна тітка клала кабалу, та з того часу затямив я собі, що дама або король кер означає особу, для якої кладе ся кабалу (І. Матієв, Б., 1895, 7, 2) // пол.
Українська літературна мова на Буковині