кляво

кля́во (кльо́во) добре, гарно, чудово (ст): В Стрийськім парку на фестині, Там забава кляво плині, Там кухарок сотка-дві... (із пісні)

◊ кля́во є = кля́во: Коли ж утретє помацав кишеню й приманливо задзвенів дрібняками, Адасько на знак згоди плюнув і заявив коротко: – Кляво є! А то буде пацалиха! (Керницький)

Значення в інших словниках

1. кляво — «добре»[ VI, 144] (мабуть, з новогр. kala «добре») [ОГ] кляво шпанувати: Добре глядіти. Тільки треба кляво шпанувати, бо в кукурузї може кимати жолоб, то щоб вас не заскочив. [ІФ-1905]  Словник з творів Івана Франка