койдим

ко́йдим (ко́йдем) вул. відважна людина, верховода (ст): Значить, по тій роботі Поцированого ніякий хірурґ вже не поцирує. То файно – він і так завеликий койдим. Я також з ним маю... (Нижанківський); “Ви про що? Що сталося?" – Місько ляснув язиком: “Має, мама! Койдим! Дістане медаль” (Нижанківський)