коціна

коці́на вул. кіт (ст): – Йой, пані Павлово! – залебедів Адасько. – Ви є така добра кубіта, маєте таке золоте серце і так любите всяку звірину, а тут бідна коціна, без тата, без мами, сиділа собі на тротуарі коло пекарні Меркурого і сумно-сумно нявкала (Керницький)|| = кіт