кривдувати

кривдува́ти 1. почуватися ображеним, скривдженим (ст): “Вертеп наших днів” був не тільки дотепним кривим дзеркалом передвоєнної Галичини і нашої загальноукраїнської політики, але й доказом культури усіх тих, що попали в вертеп. Ніхто з них не думав навіть ображуватися на авторів. Навпаки: багато людей кривдували собі, що їх нема в вертепі, видно, що вони замало заслужені (Купчинський)|| = мати жаль

2. докоряти (ст)