купа
ку́па:
◊ до ку́пи разом (ср, ст)
◊ наговори́ти три ку́пи арешта́нтів → арештант
◊ трима́тися ку́пи не занепадати духом (м, ср, ст): Спала довго і, врешті, на другий день встала, відпочивши, і сяк-так трималася “купи” (Тарнавський З.)
Лексикон львівський: поважно і на жарт