літник

літни́к курортник (ст): Косів був переповнений літниками. Марево недалекої, хоч завжди ще непевної війни не встоялося перед чарами серпня в Косові, садовини, що наливається соками, купелів у теплій, як нагрітій, річці, перед чарами повного дозвілля, здалеку від людних, гамірливих курортів, що цього року стояли пусткою. Косів був переповнений (Марська)||люфтник

Значення в інших словниках

1. літник — лі́тник 1 іменник чоловічого роду рослина; одяг лі́тник 2 іменник чоловічого роду, істота дачник діал.  Орфографічний словник української мови
2. літник — -а, ч. 1》 сад. Однорічна декоративна садова рослина. 2》 етн. Старовинний жіночий одяг із легкої матерії. || Спідниця з легкої вовняної тканини, яку носили влітку. 3》 діал. Дачник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. літник — ЛІ́ТНИК¹, а, ч. 1. сад. Однорічна декоративна садова рослина. До літників зараховують дворічні рослини, які під час посіву рано навесні досягають повного розвитку вже протягом першого літа (з наук.-попул. літ.). 2. етн. Старовинний одяг із легкої матерії.  Словник української мови у 20 томах
4. літник — СПІДНИ́ЦЯ (жіночий одяг, що покриває фігуру від талії донизу), ГОРБА́ТКА діал.; ПЛА́ХТА, ПЛАХТИНА розм. (перев. з вовняної картатої тканини, не зашита збоку); ДЕ́РГА (ДЖЕ́РГА) заст. (плахта темного кольору); ЛІ́ТНИК етн.  Словник синонімів української мови
5. літник — ЛІ́ТНИК, а, ч. 1. сад. Однорічна декоративна садова рослина. Однорічні квіткові рослини, або так звані літники, коли їх висівати весною, розвиваються, цвітуть і плодоносять.. того самого літа (Колг. енп., І, 1956, 557). 2. етн.  Словник української мови в 11 томах
6. літник — Літни́к, -ка́ м. 1) Родъ верхней женской лѣтней одежды изъ легкой матеріи. Гол. Од. 24. 51. 2) Лѣтняя юбка изъ шерстяной матеріи. Чуб. VII. 429. Kolb. I. 45. Сидить баба в літнику. Чуб. III. 164.  Словник української мови Грінченка