мистецький

мисте́цький:

◊ мисте́цький образ → образ

Значення в інших словниках

1. мистецький — мисте́цький прикметник  Орфографічний словник української мови
2. мистецький — сов. художній; (- виконання) артистичний, майстерний, с. віртуозний; п! ОБРАЗОТВОРЧИЙ.  Словник синонімів Караванського
3. мистецький — див. художній  Словник синонімів Вусика
4. мистецький — [миестец'кией] м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і  Орфоепічний словник української мови
5. мистецький — -а, -е. 1》 Стос. до мистецтва, до відображення дійсності в художніх образах; художній. || Який становить собою елемент мистецтва. 2》 Стос. до діяльності в царині мистецтва. || Стос. до творів мистецтва; який складається з творів мистецтва. 3》 Стос.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. мистецький — МИСТЕ́ЦЬКИЙ, а, е. 1. Стос. до мистецтва, до відображення дійсності в художніх образах; художній. Твори письменників-класиків відзначаються своїм демократизмом і гуманізмом, високою ідейністю і народністю, мистецькою досконалістю (з навч. літ.  Словник української мови у 20 томах
7. мистецький — МАЙСТЕ́РНИЙ (який робиться, виконується з великою вправністю; зроблений, виконаний дуже вміло), МИСТЕ́ЦЬКИЙ, МИТЕ́ЦЬКИЙ, ШТУДЕ́РНИЙ діал.  Словник синонімів української мови
8. мистецький — Мисте́цький, -ка, -ке  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. мистецький — МИСТЕ́ЦЬКИЙ, а, е. 1. Стос. до мистецтва, до відображення дійсності в художніх образах; художній. Твори письменників-класиків відзначаються своїм демократизмом і гуманізмом, високою ідейністю і народністю, мистецькою досконалістю (Іст. укр. літ.  Словник української мови в 11 томах
10. мистецький — Мистецький, -а, -е Мастерской.  Словник української мови Грінченка