отомана

отома́на (отама́на) низький широкий м'який диван із подушками замість спинки і валиками на краях (ст): Родичі спали в одній кімнаті, а він спав на червоній отомані, що стояла під вікном (Тарнавський З.); Опісля увійшли до мене до канцелярії, а що Богун не мав писемного бюрка, при якім би урядував, тому завсіди сидів на отамані, яка стояла в канцелярії (Шухевич)||отоманка

Значення в інших словниках

1. отомана — -и, ж., рідко. Те саме, що отоманка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. отомана — ОТОМА́НА, и, ж., рідко. Те саме, що отома́нка. На цій отамані спав завсіди панотець по обіді (Л. Мартович).  Словник української мови у 20 томах
3. отомана — ОТОМА́НА, и, ж., рідко. Те саме, що отома́нка. На цій отамані спав завсіди панотець по обіді (Март., Тв., 1954, 233).  Словник української мови в 11 томах