парафія

пара́фія (паро́хія) 1. церк. церковно-адміністративна одиниця, що об'єднує вірян, яких обслуговують церковні служителі одного храму; парафія (м, ср, ст): Визначніші українські родини, що належали до парохії св. Миколая близько 1600 р., були Красовські, Добрянські, Висоцькі, Дунаєвські, Ковалевські, Мороховські, Корчовські, Рогатинці, Поповичі, Келички (Крип'якевич); Але в будинку парохії ще рясно горіли вікна, ще там комусь співали “многолітствіє”, а потім “Крилець-крилець” напереміну (Керницький)

◊ то не моя пара́фія 1. це не в моїй компетенції (ср, ст)

2. це не моя справа (ср, ст)

2. церк. спільнота вірян, яких обслуговують церковні служителі одного храму; парафіяни (м, ср, ст)

3. вул. дільниця, квартал міста (ст): На мості виліз якийсь на мене і відразу: “Стій!” Я став, а він до мене ближче. Тоді я його одною рукою по чолі – лю! – а другою в буфет. Навіть не знаю, де подівся. Може, розсипався? Якийсь не з нашої парафії (Нижанківський)

Значення в інших словниках

1. парафія — Паро́хія, парафія: — церковний прихід [44-2] — найменша церковна адміністративна одиниця [XI]  Словник з творів Івана Франка
2. парафія — (населення, яке належить до певної церкви) приход, паства.  Словник синонімів Полюги
3. парафія — пара́фія іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
4. парафія — г. парохія, приходство; (церковна) округа.  Словник синонімів Караванського
5. парафія — І парохія 1. Найнижча церковно-адміністративна одиниця, що об'єднує вірних, якими опікується парафіяльний священик; 2. Сукупність вірних, об'єднаних такою організацією; церковна громада; 3. Місцевість, де живуть члени цієї організації  Словник церковно-обрядової термінології
6. парафія — -ї, ж. Нижча церковно-адміністративна організація, що об'єднує віруючих, яких обслуговують церковнослужителі одного храму. || Місцевість, де живуть члени цієї організації. || розм. Сукупність віруючих, об'єднаних такою організацією; парафіяни. || перен.  Великий тлумачний словник сучасної мови
7. парафія — Церквогромада, братство, сестрицтво, див. прихід  Словник чужослів Павло Штепа
8. парафія — ПАРА́ФІЯ, ї, ж. Нижча церковно-адміністративна організація з власною церквою і священиком, яка діє для обслуговування віруючих. Піп прийняв з великою охотою в свою парафію нових людей (І.  Словник української мови у 20 томах
9. парафія — У християнстві осн. територіально визначена адміністративна одиниця Церкви і спільноти віруючих; в Католицькій Церкві п. керує парафіяльний священик, призначений єпископом, допомагає йому вікарій.  Універсальний словник-енциклопедія
10. парафія — не (з) на́шої пара́фії. Який відрізняється від якого-небудь кола людей світоглядом, переконаннями і т. ін. Я чомусь відразу відчула, що це людина не з нашої парафії, як ото кажуть (Ірина Вільде).  Фразеологічний словник української мови
11. парафія — ПАРА́ФІЯ (церковно-адміністративна організація), ПРИХО́Д рідше; ПАСТОРА́Т (під керівництвом пастора). Він був священиком на багатій парафії (І.  Словник синонімів української мови
12. парафія — Пара́фія, -фії, -фією; -ра́фії, -фій  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
13. парафія — ПАРА́ФІЯ, ї, ж. Нижча церковно-адміністративна організація, що об’єднує віруючих, яких обслуговують церковнослужителі одного храму. Піп прийняв з великою охотою в свою парафію нових людей (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах
14. парафія — рос. парафия 1. Церковна громада — первинна (нижча) адміністративно-територіальна одиниця, юридична особа, що об'єднує віруючих. Керівний орган — церковна рада. 2. Переносно — юридичні, адміністративно-територіальні одиниці, організації — сфера впливу окремих осіб.  Eкономічна енциклопедія