пендзлювати

пендзлюва́ти вул. іти (м, ср, ст): Що з того, що їй двадцять? Мені тільки за тридцять! Татусько від мамуськи якраз різнились на подібний термін, і то не дуже вплинуло на мій розумовий і статевий розвиток. Я завжди казав: “А во я! Нічого мені не бракує! То і в нас будуть теж ладні діти!” – дурбобонів сам до себе і пендзлював на дискотеку у Політехніку (Оробець)|| = гебати

◊ пендзлюй зві́дси забирайся геть (м, ср, ст): Пендзлюй звідси, кумплю! Ту таких мурових є доста (Авторка)