пильник
пи́льник 1. стальний інструмент у формі бруска з насічкою, який використовують для обточування металевих виробів; напилок (ст)||напильник
◊ да́ти пи́льник вул. вилаяти, висварити, зганьбити (ст): То ти, каже, Ґаранові на стації такий пильник дав? Так сказав поручник: “Пильник дав!” Жеби я такий здоров був, правда, пане поручнику? (Лисяк)|| = збештати
2. пилочка для нігтів (ср, ст)
Лексикон львівський: поважно і на жарт