пискувати
пискува́ти сваритися, не мовчати у відповідь, огризатися; агресивно відповідати на докори, зауваження, бути зухвалим, язикатим (м, ср, ст): Сварки, якщо були, ніколи не кінчилися грубшою бійкою. Раз чи два “заїхав” Марині по писку, і то не тому, що був справді сердитий на неї і хотів таким арґументом закінчити дискусію, а просто тому, що вона дерлася й пискувала (Тарнавський З.)||з писком поставитися, пащекувати, форкати
Лексикон львівський: поважно і на жарт