подушка —
поду́шка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири поду́шки
Орфографічний словник української мови
подушка —
д. заголовок; (маленька, додаткова) підголовок, подушечка; (киснева) мішок, бал|ь|он; (повітряна, під катером-ракетою) простір; (шлакова) прошарок.
Словник синонімів Караванського
подушка —
[поудушка] -шкие, д. і м. -ус'ц'і, мн. подушки, подушок дв'і поудушкие
Орфоепічний словник української мови
подушка —
-и, ж. 1》 Набитий пухом, пір'ям, сіном і т. ін. мішок, який використовується як м'яка підстилка під голову, для сидіння та інших цілей. || Пружинне сидіння автомашини, мотоцикла і т. ін. || Що-небудь м'яке, опукле, схоже на такий мішок.
Великий тлумачний словник сучасної мови
подушка —
ПО́ДУШКА див. поду́шка. ПОДУ́ШКА, і заст. ПО́ДУШКА, и, мн. подушки́, шо́к, ж. 1. Набитий пухом, пір'ям, сіном і т. ін. мішок, який використовується як м'яка підстилка під голову, для сидіння та інших цілей. Часом сонна розмовляє [Мар'яна]. Подушку цілує..
Словник української мови у 20 томах
подушка —
І комашки мають подушки, а бідняк — у голови кулак. Про бідного, який не має на чому спати.
Приповідки або українсько-народня філософія
подушка —
до поду́шки (до подушо́к). У постіль, на відпочинок, спати. Не поцурайтесь хліба-солі, Годуйтесь, кушайте доволі, А там з труда до подушок (І. Котляревський). лежа́ти на пери́нах (на печі́, на поду́шках і т. ін.), ірон.
Фразеологічний словник української мови
подушка —
ПОДУ́ШКА, и, ж. 1. Набитий пухом, пір’ям, сіном і т. ін. мішок, який використовується як м’яка підстилка під голову, для сидіння та інших цілей. Часом сонна розмовляє [Мар’яна]. Подушку цілує… (Шевч.
Словник української мови в 11 томах
подушка —
1. Бік іонічної волюти, див. балюстра, ехін. 2. Нижній горизонтальний брус віконної коробки.
Архітектура і монументальне мистецтво
подушка —
Подушка, -ки ж. 1) Подушка. Вона взяла та під ту подушку, що він спить, і підкинула змієвого зуба. Рудч. Ск. І. 129. 2) Коконъ муравья. Комашки, комашки, ховайте подушки, бо татаре йдуть. Ном. № 339. ум. по́душечка. Грин. III. 273.
Словник української мови Грінченка