понаправляти

понаправляти полагодивши, відремонтувавши, зробити придатним для користування (м, ср, ст)

◊ понаправляти ме́трику → метрика

◊ понаправляти фізійомо́рду → фізійоморда

◊ понаправля́ти фронт → фронт

Значення в інших словниках

1. понаправляти — понаправля́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. понаправляти — -яю, -яєш, док., перех. 1》 Направити у відрядження, на роботу, військову службу, навчання тощо (про багатьох). 2》 розм. Полагодивши, відремонтувавши, зробити придатним для користування багато чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. понаправляти — ПОНАПРАВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., що, розм. Полагодивши, відремонтувавши, зробити придатним для користування багато чого-небудь. Чорнявий чоловік старі нерети понаправляв і почав в'язати новий (Марко Вовчок).  Словник української мови у 20 томах
4. понаправляти — ПОНАПРАВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., перех., розм. Полагодивши, відремонтувавши, зробити придатним для користування багато чого-небудь. Чорнявий чоловік старі нерети понапр[авляв] і почав в’язати новий (Вовчок, VI, 1956, 233).  Словник української мови в 11 томах
5. понаправляти — Понаправля́ти, -ля́ю, -єш гл. То-же, что и направити, но во множествѣ.  Словник української мови Грінченка