початися

поча́тися :

♦ що ся поча́ло, му́сить ся скінчи́ти усе має свій кінець, своє завершення (Франко) (м, ср, ст)

Значення в інших словниках

1. початися — поча́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. початися — див. починатися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. початися — ПОЧА́ТИСЯ див. почина́тися.  Словник української мови у 20 томах
4. початися — ПОЧИНА́ТИСЯ (починати здійснюватися, відбуватися, виявлятися тощо), РОЗПОЧИНА́ТИСЯ, ВІДКРИВА́ТИСЯ, ЗАВО́ДИТИСЯ, ЗНІМА́ТИСЯ (ЗДІЙМА́ТИСЯ), УЧИНЯ́ТИСЯ (ВЧИНЯ́ТИСЯ), ЗАЧИНА́ТИСЯ розм., ЗАХО́ДИТИСЯ (ЗАХО́ДЖУВАТИСЯ) розм., ЗАКОНЯ́ТИСЯ (ЗАКО́НЮВАТИСЯ) діал.  Словник синонімів української мови
5. початися — ПОЧА́ТИСЯ див. почина́тися.  Словник української мови в 11 томах
6. початися — Почина́тися, -на́юся, -єшся сов. в. початися, -чнуся, -нешся, гл. Начинаться, начаться. Ой чи добре, сини, в дорозі починалось? Лукаш. 63.  Словник української мови Грінченка