притирлити

прити́рлити вул. принести (ст): Але на тому не стало, бо на другий день невтомний Адасько в розпалі щедрости притирлив уже не одну штуку, а цілу пару: під одною пашиною двигав коцура, під другою – кішку! (Керницький)