пхати

пха́ти:

◊ пха́ти чуже́ пі́р'я у свій хвіст → пір'я

♦ пха́ти біду́ поперед се́бе → біда

Значення в інших словниках

1. пхати — пха́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. пхати — Штовхати, турляти, підштовхувати; (на що) П. підбивати; (звідки) виштовхувати, (куди) заштовхувати, (скрізь) розпихати, (носа) стромляти; (у горло) запихати, (до кишені) засувати; (до рук) сунути, тицяти.  Словник синонімів Караванського
3. пхати — див. штовхати  Словник синонімів Вусика
4. пхати — пхаю, пхаєш, недок., перех. 1》 Штовхати кого-, що-небудь рукою, ногою або якимсь предметом. || Штовхаючи, примушувати пересуватися в певному напрямку; підштовхувати. || перен., розм. Примушувати робити що-небудь, іти кудись, підбивати на щось. || перен.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. пхати — ПХА́ТИ, пха́ю, пха́єш, недок., кого, що. 1. Штовхати кого-, що-небудь рукою, ногою або якимсь предметом. Не пхайте його, він і сам упаде (Номис); “Чого ти так мене, паскудо, в боки пхаєш?” На Коноплиночку в степу Будяк гукав (Є.  Словник української мови у 20 томах
6. пхати — Не пхай свої два крейцарі між багацькі гроші. Не лишайся в розмову, як не знаєш про що говорять. Не пхай свої пальці між чужі двері. До чужого діла не мішайся, бо потерпиш. Не пхай свої писки до чужої миски. Значіння, що й попереднє. Треба якось біду пхати, як не мож ззаду лишати. Треба терпіти.  Приповідки або українсько-народня філософія
7. пхати — встромля́ти (су́нути) / встроми́ти (всу́нути) (свого́) но́са ((сві́й) ніс) перев. у що, куди, несхв. Безцеремонно втручатися в що-небудь, переважно в те, що не стосується когось. Уляна таки сварилася з Василем, але за що — зась комусь носа встромляти! (В.  Фразеологічний словник української мови
8. пхати — СО́ВАТИ (рухаючи щось, поміщати його куди-небудь), ЗАСО́ВУВАТИ, ЗАСУВА́ТИ, СУ́НУТИ (як одноразова дія); ПХА́ТИ розм., ЗАПИХА́ТИ розм. (швидко, недбало або з силою); ТИ́КАТИ розм., ТИ́ЦЯТИ розм., ТИ́ЦЬКАТИ розм. рідше, ТИ́РИТИ розм. (недбало або нашвидку).  Словник синонімів української мови
9. пхати — Пхати, пхаю, -єш гл. 1) Пихать, толкать. Чого ти так мене, паскудо, в боки пхаєш? Греб. 2) Впихивать. І страву всякую без мови в голодний пхали все куток. Котл. Ен. І. 11.  Словник української мови Грінченка