рехт

рехт (рихт) слушність, правота (ср, ст): Чого ти до нього вчіпився, він має рихт, що так робить (Авторка)||рація

◊ не рехт (рихт) не подобається (ср, ст): Як тобі не рехт, то зроби собі ре́хт (Франко); Кому це не рехт, то хай поцілує Курочку в те місце, звідки ноги виростають (Вільде)

Значення в інших словниках

1. рехт — Рехт: — право, справедливість [18,III] — рація, право, справедливість [48] — рація [V,XX] Щодо «Дрібної бібліотеки» і Іванова Ви дармо гніваєтесь, хоть і маєте подекуди рехт [XX] — Не рехт: невлад, неправильно [48]  Словник з творів Івана Франка
2. рехт — див. кінець  Словник синонімів Вусика
3. рехт — РЕХТ.  Словник української мови у 20 томах