спалитися

спали́тися 1. видати себе (Лучук)

◊ спали́тися при іспиті → іспит

2. втратити довіру (Лучук)

3. зникнути; непомітно втекти (ст)|| = бальон зробити

Значення в інших словниках

1. спалитися — спали́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. спалитися — див. спалюватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. спалитися — СПАЛИ́ТИСЯ див. спа́люватися.  Словник української мови у 20 томах
4. спалитися — ВИСНА́ЖУВАТИСЯ (зовсім утрачати сили, ставати безсилим, змарнілим від утоми, голоду, хвороби тощо), ЗНЕСИ́ЛЮВАТИСЯ, ЗНЕМАГА́ТИ, ЗНЕМАГА́ТИСЯ, ЗАМУ́ЧУВАТИСЯ, ЗМУ́ЧУВАТИСЯ, ВИСИХА́ТИ, ЗСИХА́ТИ, ВИМО́ТУВАТИСЯ, ХЛЯ́НУТИ, ХЛЯ́ТИ, ВИСИ́ЛЮВАТИСЯ рідше...  Словник синонімів української мови
5. спалитися — СПАЛИ́ТИСЯ див. спа́люватися.  Словник української мови в 11 томах
6. спалитися — Спали́тися, -лю́ся, -лишся гл. 1) Сжечься. Щоб спалилась з деркачами отта гаспедська буцегарня. Стор. І. 157. 2) Вспыхнуть, вспылить. Спаливсь він та до мене з кулаками. Павлогр. у.  Словник української мови Грінченка