спацерувати

спацерува́ти (спацирува́ти, шпацерува́ти) прогулюватися, іти не поспішаючи (ср, ст): Ми “шпацерували” по засніженій вулиці Листопада (тепер Коновальця), де поміж деревами в задбаних садах були (і збереглися донині) різної будови гарні вілли (Крушельницька); Якщо наша балачка затягувалася, що ми запізнювалися, Роман казав: “Нема вже чого спішити”. Й ми собі спацирували розмовляючи (Чайківський)

Значення в інших словниках

1. спацерувати — Спацерува́ти: — гуляти [29]  Словник з творів Івана Франка
2. спацерувати — спацерува́ти дієслово недоконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
3. спацерувати — -ую, -уєш, недок., діал. Прогулюватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. спацерувати — див. шпацерувати  Словник чужослів Павло Штепа
5. спацерувати — СПАЦЕРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., діал. Прогулюватися. Купаюся рано, а потім сиджу в парку або йду спацерувати (В. Стефаник).  Словник української мови у 20 томах
6. спацерувати — ГУЛЯ́ТИ (ходити заради відпочинку, задоволення), ШПАЦИРУВА́ТИ зах., СПАЦЕРУВА́ТИ діал., ГАРДУВА́ТИ діал., ГУ́ЛІ дит., розм.; ПРОГУ́ЛЮВАТИСЯ, ПРОХО́ДЖУВАТИСЯ, ПРОХО́ДИТИСЯ, ПОХОДЖА́ТИ, ПРОХОДЖА́ТИСЯ розм. (туди й назад); РОЗГУ́ЛЮВАТИ, ВИГУ́ЛЮВАТИ розм.  Словник синонімів української мови
7. спацерувати — СПАЦЕРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., діал. Прогулюватися. Купаюся рано, а потім сиджу в парку або йду спацерувати (Стеф., III, 1954, 233).  Словник української мови в 11 томах